Тематичний
напрям 7.
Економічні
аспекти глобальних проблем
Яструбецька Леся Сергіївна,
доцент
кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту,
Онишкевич Наталія Андріївна,
магістр
кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту,
Львівський
національний університет імені Івана Франка
УДК 658:338.124.4
ПРОБЛЕМИ ВИНИКНЕННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ НА ПІДПРИЄМСТВІ
У статті досліджено основні види кризових явищ на
підприємстві та проаналізовано фінансові показники, котрі дають змогу визначити
наявність або можливість їх настання (на прикладі ТзОВ «Агровіта
ЛТД»). Також запропоновано антикризові
заходи, які потрібно здійснити для попередження чи ліквідації кризи на
підприємстві.
В статье исследованы основные виды кризисных явлений
на предприятии и проанализированы финансовые показатели, позволяющие определить
наличие или возможность их наступления (на примере ООО «Агровита ЛТД»). Также
предложено антикризисные меры, которые необходимо осуществить для
предупреждения или ликвидации кризиса на предприятии.
The article examines the main types of the crisis at
the plant and analyzed financial indicators which allow to determine the
presence or possibility of their occurrence (for example, Ltd. «Agrovita LTD»).
Also proposed anti-crisis measures to be taken to prevent or eliminate the
crisis at the plant.
Ключові слова: криза, антикризове управління,
фінансовий стан, ліквідність, фінансова стійкість, рентабельність.
Актуальність
теми. В умовах нестабільності
економічного та політичного становища, недосконалої податкової системи, корупції та криміналізації суспільства значна частина
суб'єктів господарювання знаходиться в передкризовому або кризовому стані.
Частка збиткових підприємств у січні-вересні 2012 року становила 41,4% [1]. За
таких умов суттєво актуалізується проблема ефективного антикризового управління
на підприємствах.
Аналіз останніх
досліджень та публікацій. Значну увагу антикризовому управлінню приділяли такі
науковці, як В.А. Баранов, А.А. Бєляєв, І.А. Бланк, В.О. Василенко, Л.О.
Лігоненко, Є.І. Ляшенко, О.В. Мороз, В.А. Пономаренко, О.О. Терещенко, А.Д.
Чернявський, А.М. Штангрет та ін. Однак, чимало аспектів цієї багатогранної
проблематики ще потребують уточнення та удосконалення.
Метою даної
статті є дослідження теоретичних аспектів антикризового управління, аналіз
фінансового стану ТзОВ «Агровіта ЛТД» на предмет наявності кризи та розроблення
на базі даного підприємства практичних рекомендацій щодо формування
антикризової політики підприємств.
Виклад основного матеріалу. Чернявський А.Д. під кризою розуміє переломний етап функціонування будь-якої системи, коли вона піддається
впливу ззовні або зсередини, що потребує від неї якісно нового реагування.
Основна особливість кризи полягає в тому, що вона загрожує руйнацією системи
(частково або повністю) [4, с. 4].
Криза може проявитися абсолютно
раптово при ззовні гармонічному розвитку підприємства і носити характер
непередбаченої і нездоланної катастрофи, або виникнути відповідно до припущень
і розрахунків менеджерів.
Вчений виокремлює такі види криз на підприємстві [4,
с. 8-9]:
1. Стратегічна криза (криза стратегії) – ситуація, коли потенціал розвитку
підприємства (інноваційний потенціал), що міг би використовуватися тривалий
час, істотно погіршився, вичерпаний і немає можливості створити новий.
Причинами стратегічної кризи можуть бути, наприклад, втрата технологічного
потенціалу розвитку підприємства, відставання від прогресивних технологій,
неадекватна реакція на вимоги ринку, що постійно змінюються, хибна маркетингова
стратегія.
2. Результативна (оперативна) криза (криза результатів) – це стан, коли
підприємство має збитки і через постійне зменшення власного капіталу
виявляється небезпека дефіциту балансу (перевищення пасивів над активами).
Основними причинами кризи результатів можуть бути втрата інноваційного
потенціалу внаслідок зниження потенціалу розвитку підприємства; недостатня
ефективність оперативних заходів або менеджменту, що не дає можливості
достатньою мірою використовувати потенціал розвитку підприємства для підвищення
прибутків.
3. Криза ліквідності – підприємству загрожує втрата платоспроможності
(небезпека дефіциту балансу) внаслідок збільшення збитків.
Для того, щоб вчасно виявити ознаки, що свідчать про можливе
погіршення становища підприємства та визначити тип
кризи необхідно проаналізувати показники, котрі характеризують фінансовий стан
підприємства. До основних із них належать показники ліквідності, рентабельності
та фінансової стійкості.
Розрахунки
показників ефективності діяльності досліджуваного підприємства подано в табл.
1.
Таблиця
1.
Показники
фінансового стану ТзОВ «Агровіта ЛТД»
|
Показники
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
Нормативне
значення
|
|
Показники
ліквідності
|
|||||
|
Коефіцієнт
загальної ліквідності
|
1,94
|
1,799
|
1,08
|
1,06
|
1,5 – 2,5
|
|
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності
|
0,067
|
0,048
|
0,03
|
0,09
|
> 0,2
|
|
Коефіцієнт
поточної ліквідності
|
1,05
|
0,87
|
0,55
|
0,53
|
0,7 – 1
|
|
Чистий
оборотній капітал
|
646
|
478
|
69
|
60
|
> 0
|
|
Показники
фінансової стійкості
|
|||||
|
Коефіцієнт
співвідношення позикових і власних коштів
|
0,97
|
0,96
|
1,3
|
1,55
|
< 1
|
|
Коефіцієнт автономії
|
0,51
|
0,51
|
0,44
|
0,4
|
> 0,5
|
|
Коефіцієнт
маневреності власного капіталу
|
0,911
|
0,767
|
0,108
|
0,099
|
0,4 – 0,6
|
|
Показники
рентабельності
|
|||||
|
Коефіцієнт
рентабельності активів
|
0,24
|
0,02
|
0,086
|
- 0,42
|
> 0
|
|
Коефіцієнт
рентабельності власного капіталу
|
0,33
|
- 0,131
|
0,022
|
- 1,15
|
> 0
|
|
Коефіцієнт
рентабельності продажу
|
3,8
|
- 1,4
|
0,2
|
- 1,1
|
> 0
|
Динаміку
основних показників фінансового стану ТзОВ «Агровіта ЛТД» за період з 2009 по
2012 роки подано на рис. 1-5.
Рис.
1. Динаміка коефіцієнта загальної ліквідності
Дані, наведені
на рис. 1 свідчать, що коефіцієнт загальної ліквідності перебував у межах норми
лише у 2009-2010 рр., починаючи з 2011 року спостерігається тенденція до
зменшення значення даного показника. Оскільки, він показує якою мірою поточні
зобов'язання забезпечуються поточними активами, то значення коефіцієнта, рівне
1, припускає рівність поточних активів та пасивів. В нашому випадку, за усі
аналізовані періоди значення коефіцієнта загальної ліквідності не опускалось
нижче 1.
Рис.
2. Динаміка коефіцієнта маневреності власного капіталу
Динаміку
коефіцієнта маневреності власного капіталу зображено на рис. 2, порогове
значення якого рівне нулю, а збільшення даного коефіцієнта – позитивна
тенденція. В даному випадку, спостерігаємо, що впродовж усього аналізованого
періоду значення коефіцієнта прямувало до нуля і в 2012 році становило 0,099.
Це значення (0,099) свідчить про те, що 9,9% власного капіталу підприємства
використовується для фінансування поточної діяльності, а 90,1% –
капіталізований.
Якщо ж не
впровадити відповідні заходи, то вже у 2013 році даний показник може набути
від'ємного значення.
На рис. 3
зображено динаміку коефіцієнта співвідношення позикового та власного капіталу,
нормативне значення якого повинно бути меншим одиниці. Як бачимо, така
тенденція спостерігалась лише у 2009 та 2010 роках, а починаючи з 2011 року
показник відхиляється від норми і зростає в наступному періоді. Значення
коефіцієнта свідчить про те, що на 1 грн. власних коштів підприємства припадає
1,55 грн. залучених коштів (станом на 31.12.12 р.).
.jpg)
Рис.
3. Динаміка коефіцієнта співвідношення позикового та власного капіталу
На рис. 4
зображено динаміку коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Даний показник
характеризує ефективність використання власного капіталу. З графіка бачимо, що
у 2010 році було перетнуто порогове значення, у 2011 році ситуація покращилася,
але вже у 2012 році значення коефіцієнта знову від'ємне, що свідчить про те, що
в даному періоді підприємство зазнало збитків.
Рис.
4. Динаміка коефіцієнта рентабельності власного капіталу
Коефіцієнт
рентабельності продаж, динаміка якого зображена на рис. 5, не повинен набувати
від'ємного значення. З графіка видно, що показник відповідає нормі у 2009 (3,8)
та 2011 (0,2) роках. Відповідно у 2010 та 2012 – спостерігається негативна
тенденція. Це означає, що з 1 грн. проданої продукції станом на 31.12.2012 року
підприємство отримало збиток в розмірі 1,1 грн.
Рис.
5. Динаміка коефіцієнта рентабельності продаж
Однією із
найвагоміших ознак кризи на підприємстві є зменшення виторгу від реалізації
продукції (робіт, послуг), внаслідок чого через деякий час підприємство може
стати збитковим та покривати нестачу оборотних коштів за рахунок резервних
фондів і коштів цільового призначення. Подальші негативні наслідки - спустошення
фондів, використання частини оборотних коштів на покриття збитків та розрахунки
за зобов'язаннями. Останній етап - припинення платежів за зобов'язаннями через
відсутність ліквідних активів.
Своєчасна ідентифікація
кризових явищ, аналіз чинників що їх спровокували з наступним впровадженням
відповідних заходів щодо відновлення докризового стану підприємства залежить
від якості антикризового управління.
При
формуванні механізму антикризового управління необхідно визначити стратегію і
тактику подолання кризи. За характером заходів, що реалізує підприємство в
межах антикризової стратегії виокремлюють чотири види тактик:
1)
наступальна
(корегується сама філософія підприємства та принципи організації діяльності
підприємства, розробляються нові фінансові, маркетингові, технічні програми, що
дають змогу вийти підприємству на новий рівень фінансування);
2)
тактика
делегування (передача повноважень, щодо вирішення проблем підприємства третім
особам: власникам, кредиторам або державі);
3)
тактика
компромісу та консенсусу (передбачає альянс між кількома учасниками ринку з
метою блокування сильного конкурента, або злиття підприємств для використання
ефекту синергізму);
4)
тактика захисна (скорочення всіх витрат пов'язаних з
виробництвом, збутом, утриманням персоналу, утриманням основних фондів, що
призводить до скорочення виробництва в цілому). Застосовують таку тактику при
найбільш несприятливих фінансових обставинах, а масове її застосування веде до
скорочення економічного потенціалу держави.
В умовах
кризової ситуації для відновлення докризового фінансового стану необхідно
дотримуватися виконання таких послідовних етапів [2, с. 129]:
1. Усунення неплатоспроможності.
2. Відновлення фінансової стійкості.
3. Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного росту на фоні
стабільного зниження вартості використовуваного капіталу і постійне зростання
ринкової вартості підприємства.
При розробці
антикризової політики керівництву ТзОВ «Агровіта ЛТД» необхідно прийняти
заходи, які б дозволили:
1) підвищити сприйняття діяльності підприємства до використання інновацій,
це дасть змогу мобілізовані засоби підприємства спрямувати на вдосконалення
продукції, підвищити її конкурентоспроможність та вдосконалити споживчі якості,
що в свою чергу підвищить обсяги продажу і сприятиме виходу з кризи;
2) розширити ринки збуту та збільшити обсяги реалізації; це дасть змогу
зменшити собівартість продукції за рахунок умовно-постійних витрат і допоможе
підвищити гнучкість цінової політики підприємства.
Крім того,
необхідно постійно здійснювати моніторинг усіх процесів, що відбуваються у
зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства та своєчасно виявляти
ознаки можливої неплатоспроможності як суб’єкта господарювання, так і його
контрагентів, впроваджувати безперервно діючий процес оцінки можливого банкрутства
на основі збору та обробки інформації, що виходить із внутрішнього та
зовнішнього середовища підприємства та здійснювати ефективне стратегічне
планування.
Реалізація
таких заходів дасть можливість підвищити прибутковість і рентабельність
діяльності компанії та знизити ризики настання чи поглиблення фінансової кризи.
Висновки. Таким чином, в ході дослідження
фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Агровіта ЛТД» встановлено погіршення
фінансового стану у 2012 році, а саме: зниження показників ліквідності та
рентабельності; збільшення залежності від зовнішніх джерел фінансування. Така
динаміка свідчить про початок кризи на підприємстві та зумовлює гостру
необхідність розроблення та реалізації заходів щодо її ліквідації.
Можливість
виходу підприємства з кризи залежить від ефективності механізму антикризового
управління, яке дозволяє здійснити вибір вдалих управлінських рішень і
забезпечує своєчасне попередження негативних наслідків кризи.
Література:
2. Дорошук Г.А., Дащенко Н.М.
Антикризове управління підприємством: [навч. посіб.] / Г.А. Дорошук, Н.М.
Дащенко. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2008 – 332 с.
3.
Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на
підприємстві: [монографія] / О.О. Терещенко. – К.: КНЕУ, 2008. – 272 с.
4.
Чернявський
А.Д. Антикризове управління підприємством: [навч. посіб.] / А.Д. Чернявський –
К.: МАУП, 2006. – 256 с.
5.
Чорновіл
І.А. Сутнісна характеристика кризи підприємства та причини її виникнення //
Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. – №2, Т.1. – С. 10-13.
Немає коментарів:
Дописати коментар